урятований

урятований: (врято́ваний), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до урятувати. || урято́вано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. урято́ваний, -ного, ч. Той, кого урятували, звільнили від чого-небудь.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

урятований — [ўр ато/ванией] = врятований м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
урятований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
ной — я, ч. За біблійною легендою – праведник, який був урятований разом із сім єю під час всесвітнього потопу і через своїх синів став родоначальником людських рас … Український тлумачний словник
врятований — [ўр ато/ванией] = урятований м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови

Словари и энциклопедии на Академике